Професія -реставратор.

Професія реставратора не належить до числа престижних, але вона благородна і необхідна. Час невблаганний. Він  на все накладає свій відбиток. Будь-який твір мистецтва, як людина, може захворіти і загинути. Тоді на допомогу приходять реставратори. Як лікарі, вони повертають до життя творіння минулого, по частинках відновлюють нашу історію ...

Багато, дуже багато чого стоїть за словом «збереження». І як же мало ми говоримо про музейних реставраторів, що осягнули основи збереження безцінних експонатів.

Реставратору потрібно мати не тільки терпіння, посидючість, але й серйозну підготовку, великий обсяг  знань.

Реставрація музейних предметів - дуже непроста справа, що вимагає від фахівця не тільки сукупності знань і умінь, але й неухильного дотримання правил. Наприклад, при реставрації картин, ікон і графіки: не порушувати авторський пласт, максимально зберігати основу, при відновленні втрачених фрагментів барвистого шару не допускати «відсебеньок» (при відсутності аналога варто обмежитися нейтральним фоном), користуватися вивіреною рецептурою і методикою.Потрібно обов'язково вести документацію: на кожен предмет - окремий реставраційний паспорт, до якого додаються фотографії, зроблені до реставрації, в процесі роботи і після неї.

Діяльність реставраційного відділу вельми і вельми розлога, адже найбагатші фонди музею-заповідника можуть похвалитися солідною кількістю першокласних творів різних стилів, країн і епох. За час роботи силами фахівців були повернуті до життя тисячі унікальних експонатів, яким було надано первинного вигляду , що й не здогадаєшся, що річ була реставрована.

Існує загальновизнана думка, що музейний реставратор - це певний знак якості, і не тільки через хорошу освіту і підготовку. Музейна реставрація - робота надзвичайно відповідальна, адже неправильно обраний або недостатньо апробований метод усунення пошкоджень може привести до загибелі експонату. Тому помилки реставратора виправляти дуже складно, а часом неможливо.